Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 910/7780/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М. (доповідач), Швеця В.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірнього підприємства "Мілкіленд Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід04.02.2014р.у справі№910/7780/13Господарського судуміста Києваза позовом Дочірнього підприємства "Мілкіленд Україна"до1. Київської регіональної митниці Міндоходів 2. Державної казначейської служби Українипровідшкодування шкодиза участю

- позивача:Ющишен В.Р. (довіреність від 29.03.2013р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Дочірнє підприємство "Мілкіленд Україна" (далі - позивач) просило стягнути з Державного бюджету України 59138,16 грн. майнової шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з незаконним зупиненням митного оформлення товару позивача Київською регіональною митницею Міндоходів (далі - відповідач-1), що підтверджується рішенням суду, позивач зазнав збитків, які полягають у витратах на сплату штрафу перевізнику вантажу за простій, та витратах на сплату послуг митного терміналу за час простою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Спичак О.М., судді Івченко А.М., Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Власов Ю.Л., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким позв задовольнити, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 11111 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками укладеного 11.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "АІТ" та позивачем договору №М/664-1 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародних та міжміських сполученнях і додаткової угоди до нього, та укладеного 04.01.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" та позивачем договору №113 про надання послуг вантажного митного терміналу, автостоянки, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" надало позивачу послуги митного терміналу для догляду ватажу, стоянки автомобілів, при необхідності розвантаження, навантажування або перевантажування вантажу, 14.12.2012р. позивач направив на митний пост Київської регіональної митниці "Столичний" в електронному вигляді 14 митних декларацій (форма МД-2) для оформлення на експорт 242 тон сиру на загальну суму 12493948,26 грн. до Російської Федерації та 19 тон сиру на загальну суму 957600,00 грн. до Республіки Казахстан, а саме: №100190000/2012/026936,№100190000/2012/026940,№100190000/2012/026935, №100190000/2012/026942,№100190000/2012/026939, №100190000/2012/026930, №100190000/2012/026931,№100190000/2012/026938, №100190000/2012/026937, №100190000/2012/026934,№100190000/2012/026928, №100190000/2012/026941, №100190000/2012/026933, №100190000/2012/026932.

В цей же день, 14.12.2012р. транспортні засоби з товаром позивача прибули на митний пост, де було розпочато митне оформлення товару, яке було закінчене лише 27.12.2012р., про що свідчать штампи в митних деклараціях та підтверджується листом відповідача-1 від 29.12.2012р. №14/3-26/28592.

16.01.2013р. постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від в справі №2а-17738/12/2670 за позовом позивача до відповідача-1 визнано дії останнього по зупиненню митного оформлення товарів згідно митних декларацій №100190000/2012/026936, №100190000/2012/026940, №100190000/2012/026935,№100190000/2012/026942, №100190000/2012/026939, №100190000/2012/026930,№100190000/2012/026931, №100190000/2012/026938, №100190000/2012/026937,№100190000/2012/026934, №100190000/2012/026928, №100190000/2012/026941, №100190000/2012/026933, №100190000/2012/026932 протиправними. Постанова мотивована тим, що Митним кодексом України не передбачено, що відібрання зразків для проведення експертизи є підставою для зупинення митного оформлення експортованого позивачем товару. Ця постанова адміністративного суду 12.03.2013р. набрала чинності.

Позивач розмір збитків підтверджував: щодо оплати штрафу перевізнику товару - умовами договору про сплату штрафу за простій, калькуляцією витрат за простій трьох автомобілів за заявками позивача №05/13 від 12.01.2013р., платіжним дорученням про сплату коштів; щодо оплати послуг вантажного митного терміналу - умовами договору про здійснення попередньої оплати, зведеним актом виконаних робіт за період з 27.12.2012р., рахунками-фактурами та платіжними дорученнями про сплату відповідних коштів.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій не заперечували неправомірність дій відповідача-1, а свій висновок про відсутність шкоди мотивували недоведеністю причинного зв'язку між витратами позивача та вказаними діями відповідача-1.

Між тим повністю погодитись з такими висновками не можна виходячи з наступного.

З огляду на приписи статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.

Відповідно до приписів статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу.

За приписам цієї норми шкода - це втрати майнового характеру, яких особа зазнала внаслідок незаконної поведінки іншої особи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт неправомірних дій відповідача-1, що полягали у протиправному перевищенні терміну митного оформлення експортованого позивачем товару, був встановлений судовим рішенням в адміністративній справі, що сторонами не заперечувалось.

Приймаючи рішення в частині відшкодування 34200 грн., сплачених у якості послуг вантажно-митного терміналу суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що сума, сплачена ним на послуги вантажного митного терміналу, була сплачена у зв'язку із затриманням митного оформлення в тому числі через те, що сума 27000,00 грн. була сплачена позивачем ще до звернення до відповідача-1 про митне оформлення товару позивача.

Однак, цим судом не дано оцінки тій обставині, що, як ним встановлено, оплата послуг митного терміналу за умовами п.2.1. договору №113 від 04.01.2011р. здійснюється у формі попередньої оплати.

Разом з тим, судами не досліджено календарний період, протягом якого було здійснено неправомірні дії відповідачем-1, а саме період незаконної затримки митного оформлення, як і не досліджувалось за який договірний період позивач здійснив оплату у вказаних сумах, тому висновки судів в частині відмови у відшкодуванні 34200 грн., є передчасними.

Оскільки з'ясування цих обставин справи пов'язане з дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення у вказаній частині, з урахуванням вимог статей 1115, 1117 цього кодексу, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Крім того, апеляційний суд, відмовляючи у відшкодуванні сплаченого штрафу у розмірі 24938,16 грн. за простій транспорту, посилався на те, що відповідно до графи призначення платежу в платіжному дорученні цей платіж позивачем сплачувався не як штраф, а як плата за транспортні послуги, тоді як позивач у позові обґрунтовував ці витрати умовами п.6.8. додаткової угоди до договору №М/664-1 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародних та міжміських сполученнях, за умовами якого, як встановлено судами, за кожну добу простою транспортного засобу в зоні митного контролю понад строків, необхідних для проходження митного контролю, в т.ч. при затримці вантажу з будь-яких причин в зоні митного контролю, позивач сплачує перевізникові штраф в розмірі 80 у.о.

Позивач у касаційній скарзі цих висновків суду не спростував, і у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави вважати що зазначена позивачем сума є його витратами зі сплати штрафу за простій транспорту за вказаними умовами договору, тому підстави для скасування оскарженої постанови у цій частині, відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 пп.1, 3 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Мілкіленд Україна" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. та рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013р. у справі №910/7780/13 в частині відшкодування 34200 грн., сплачених у якості послуг вантажно-митного терміналу скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р.залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

В.О. Швець